На се питання існує єдина істинна відповідь. Відповідь справжньої людини, палка і позбавлена сумніву. Та промовляючи її, кожен гадає, що потому йому судиться шляхетна смерть – одна палаюча мить бойової слави.
Маячня. Якби ми хотіли, щоб ти помер, ми б не вимагали від тебе життя.
Затям одну просту річ: твоя смерть потрібна лише ворогу. Ми ж вимагаємо твого життя. Усього, скільки його в тебе залишилося. Щоб ти віддав себе Вітчизні не на одну коротку мить, сповнену шани та гідності, а на роки – буденні, тяжкі та сповнені негод. Тільки живий ти здатен на боротьбу. І ми зробимо все, щоб ти лишався живим. Та чи зробиш ти те саме?
Війна триває. Вона може змінити місце, назву, навіть спосіб, в який ся веде. Запеклі бої на далекому фронтирі, в місцях, що тобі здаватимуться геть чужинними – і в твоїй оселі, за душі й тіла твоїх близьких. І де б ти не був, ким би ти не була – це твоя війна. Вона просочує тебе до кісток. Бо її розпочали ще твої пращури, і досі їй немає кінця – бо немає кінця Потойбічним богам та їх мерзенним прислужникам. Повзучий каос простягає свої чорні мацаки, наче отруйні випари наповнює наші легені, застилає очі – ім’я йому є Захід. Голодне полум’я позамежжя лине йому назустріч, і лазурове й багряне в ньому стають золотим – і ім’я йому є Схід.
NON EST PAX ET PRISTINUM CHAO – TANTUM BELLUM
Не буде швидкої перемоги. Не буде простих шляхів. Тільки боротьба. Тільки війна. І в тій війні жодний не залишиться осторонь. Але чи ти вже знаєш, чи вже вирішив, де саме ти вестимеш її? Сьогодні ти ще маєш той вибір. Завтра – вже ні.
Наскільки міцною є Віра твоя?
Чи готовий ти віддати життя за неї життя? Все своє життя, а не лише смерть?
