НАШ ПРОКЛЯТИЙ ВОРОГ

Від часів Старої Імперії й по сі дні мі-го є заклятими ворогами Людства. Наша перемога може здаватися тобі остаточною: Марс та Цереру відвойовано, Ганімед та Європа є нашими форпостами в зовнішній Сонячній системі…

Чорні кораблі, флот, що знищив Стару Імперію – де вони були під час Реконкісти? Юггот, відправна точка конквесту мі-го в Сонячній Системі – ми досі навіть не знаємо Седна це чи Еріда.

Ми здобули волю – але не закінчили війну. У війні з таким ворогом не може бути ані примирення, ані навіть перемир’я. Кінцем війни стане або поразка, або перемога. Остаточна – бо мі-го не подарують нам нового шансу, так само як і ми їм.

Найпаскудніше в поточній ситуації те, що нині ми знаємо про мі-го не набагато більше, ніж знали наші пращури, коли Чорні кораблі вперше з’явилися по наш бік кільця астероїдів. Все, що було з’ясовано під час війни тисячі демонів – старанно знищено окупантами. Протягом більш ніж десяти віків вони ретельно зачищали інформаційний простір людства від будь-яких згадок про Війну Тисячі Демонів і того, що відбулося по її завершенню. Для марсіян та війна перетворилася на міф про руйнівну природу Людини, для землян – на порожнечу, позбавлену будь-яких рис та ознак. Півтора сторіччя ми намагалися повернути собі нашу історію – але що таке 150 років у порівнянні з тисячоліттям забуття? Наша війна з мі-го – це війна з майбутнім через війну з минулим. Це наш новий міф на противагу міфу старому, створеному нашим ворогом. Це Істина крізь Віру, а Віра – крізь Силу.

Цей ворог відкрив нам себе нещодавно. Венеріанський інцидент, що стався під час експедиції до другої планети, показав, що мі-го – не єдині, хто прагне підкорити нас. І так само, ці істоти настільки чужі, що сподіватися на будь-яке розуміння неможливо a priori. У цих істот відсутні геть усі ознаки, що дозволили б визначити їх, як розумні чи навіть просто живі істоти. Не самосвідомі – і як слідство позбавлені мови та будь-якої матеріальної культури – проте здатні на складні узгоджені дії, які можна визначити як стратегічні, розподілені в часі й просторі. Вони не мають флоту, але власна деструктивна сила сих істот достатня, щоб вважати їх супротивниками навіть в масштабах флотилій та ударних груп материнських човнів. Вони не мають зброї – але є зброєю-у-собі. Їхня руйнівна сутність не є надбаними навичками – це частина їхнього базового коду, так само як потреба в «носії» та взаємоінтеграція з ним на квантовому рівні.

«Активне не-не-існування»* – це відсутність особи та особистого досвіду, що не дозволяє виділяти себе з-поміж навколишньої реальності, але водночас – активно відокремлювати свій струнний ландшафт від інших, таким чином регулюючі ступінь власної присутності. Це робить вогняних вампірів фактично непідпорядкованими класичній та релятивістській фізиці – і, відповідно, невразливими для зброї, що збудована на їхніх принципах. Пряме зіткнення з вогняним вампіром може бути фатальним як для окремого бійця, так і для малих АКА та навіть малих кораблів.

Оскільки агресія – це особисте ставлення, то я така, вона не принадна вогняним вампірам. Тим не менш, вампір, що має якоря-носія набуває певних рис принадних особистості – себто найбільш виражених в момент взаємоінтеграції. Таким чином носій-культист може відбитися на поведінці вампіра.

• Не-не-існування (пасивне та активне) – гіпотетична форма буття, притаманна істотам з інших Мультиверсів, при переході в наш. Вперше сформульована в 151 GES ксенофізиком Генріхом Юкавою. Така форма характеризується неспроможністю істоти уособлено сприймати чужий струнний ландшафт через його фундаментальні відміни. Активне не-не-існування на відміну від пасивного надає обмежену можливість регулювати ступінь занурення в чужі ландшафти.

З цим ворогом людство зустрілося вже в часи Сторічної Війни, вперше – в 69 GES, під час десанту на Місяць. Як окрема одиниця, Сатурніанський кіт є найбільш небезпечним ворогом з усіх, із ким доводилося зіткатися Людству. Кожна з цих потвор спроможна самотужки знищити материнський корабель, як матиме досить часу та мотивації. Єдиним ефективним засобом боротьби з Сатурніанськими котами був і залишається Вічний Переможець, втілений гнів Ґаґантхоа, та навіть він не завжди спроможний знищити таку істоту. Єдине, що компенсує загрозу, якою Сатурніанські коти для Людства – їхня нечисленність та низька вмотивованість до участі в глобальному протистоянні.

Медіа-центр Об’єднанного флоту нагадує, що будь-який пошук та розповсюдження інформації про Сатурніанських котів, оприлюднення даних досліджень та поширення неперевірених чуток є Злочином Віри й підпадає під юрисдикцію СОІ. Як військові, так і цивільні, що будуть помічені в таких активностях, підлягатимуть примусовому кондиціонуванню за єдиноособним рішенням повноважного Інспектора СОІ.

Зберігайте душевну чистоту!

Про походження сих істот в науковій спільноті досі ведуться запеклі дискусії. Припускається, що місячні потвори є штучною расою, створеною мі-го спеціально в якості інструменту колонізації. Деякі вчені також відносять до таких штучних істот б’якхі, а найбільш радикальні припускають, що матеріальні (баріонні) оболонки самих мі-го є так само штучними – чимось на кшталт навіть не скафандрів, а маніпуляторів, за допомогою яких фрактальний розум мі-го взаємодіє з нашим струнним ландшафтом.

Інший табір висловлює припущення, що місячні потвори – це ще такі ж переможені та поневолені істоти, з тією відмінністю, що їхня неволя триває набагато довше, і будь-яка схильність до спротиву в них є остаточно задушеною.

Місячні потвори не мають власних поселень – принаймні таких, що відомі Людству. На Місяці вони мешкали в окупованій людській Ніссі (мі-го фактично не залишили там людського населення). Культурний шар, що вони полишили по собі і довзолив вченим припустити їх розумність та самосвідомість – хоча ці висновки досі не прийняти науковим середовищем остаточно.

Місячні потвори вирізняються з-поміж світу потойбічних чудовиськ лише гіпотетичною наявністю розуму та (що є принциповою відмінністю) самоусвідомленням. Використання полонених МП в якості знаряддя було ухвалене Командуванням Об’єднаного Флоту. Попри незначні масштаби такого використання, здатність місячних потвор як макро-об’єктів до суперпозиції, є корисним феноменом, який не тільки є джерелом нових досліджень, але й інструментом прискорення тактичних обчислень та передачі комплексних сигналів.

Будь-яка специфічна інформація про застосування місячних потвор в військових окульт-технологіях є конфіденційною, і розповсюдження її є суворо забороненим.